Я вважаю, що мені поталанило, тому що я розумію та люблю поезію. Ну, звичайно, не всю. Бувають і погані вірші. До того ж смаки людей різноманітні, як і поетичні твори.
Мені ближче сучасні поети. Зараз читати нові вірші допомагає Інтернет. Часто знаходжу там твори, які подобаються. Імен авторів я потім, мабуть, не згадаю. А от поезії залишаються в пам’яті.
<span>Звичайно, я люблю українську класичну поезію. Справжнім генієм є Тарас </span>Шевченко, і рівних йому немає. Дуже ніжна та водночас бунтівна, сильна поезія Лесі Українки. “Ще не було епохи для поета, але були поети для епох” – ці слова точно про них написала Ліна Костенко.
<span>Також прекрасна лірика Максима Рильского та Володимира Сосюри. А які чудові вірші про </span>кохання<span> писав наш поет Павло Тичина! Читаєш та відчуваєш, що вони неначе торкають струни серця.
Поезія потрібна щоб розвиватись та дізнаватись щось нове.
</span>
Гепард по сути говоря вроде
1. Вiршовий розмiр - двоскладова стопа хорей, з наголосом на першому складi. Схема до даного вiрша, де ⊥ - наголошений склад, ∪ - ненаголошений:
∪∪|⊥∪|⊥∪|⊥∪
∪∪|⊥∪|∪∪|⊥
⊥∪|⊥∪|∪∪|⊥∪
∪∪|⊥∪|∪∪|∪
2. Вiршовий розмiр - двоскладова стопа ямб, з наголосом на другому складi. Схема до даного вiрша, де ⊥ - наголошений склад, ∪ - ненаголошений.
∪∪|∪⊥
∪⊥|∪∪
∪⊥|∪∪
∪⊥|∪∪
Ложка-гармошка,сльози-морози,секрет-балет,очі-хохоче,мить -любить.
Прототипом Вигорського є Плужник. Вигорський був людиною творчою. Йому то набридало місто і він їхав кудись за його межі і подорожував. То йому набридали подорожі і він з новими силами повертався назад. Саме він прочитав твори Степана і відіслав їх до журнілів. Допоміг молодому письменнику отримати визння. Якби не Вигорський Радченко не зрозумів що в нього є талант письменника, за допомогою якого герой пізніше почав отримувати хороші гроші. По вечорах Степан і Вигорський бачилися і випивали разом. Говорили. Вирішували проблеми. Вигорський є позитивним героєм в творі він допоміг Радченку освоїтися в місті<span />
